Тема: Позакласне читання.

Природа, в якої ми всі вчимося. (Моральні проблеми оповідання Е. Сетон-Томпсона «Лобо».)

Мета: ознайомити учнів із творчістю канадського письменника Е.Сетон-Томпсона; поглиблювати навички аналізу епічного твору; формувати вміння логічно мислити, висловлювати свою думку про прочитане; виховувати у школярів морально-етичні цінності.

Хід уроку

І. Оголошення теми, мети та завдань уроку.
ІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

Чи вмієте ви слухати птахів? Чи знаєте, про що розмовляє зелене листя, що шепоче вітер, кому кивають голівками квіти, про що говорять тварини? Послухайте… Це голос самої природи, яка повсякчас звертається до її мудрого й доброго голосу?

Великим знавцем природи був письменник Ернест Сетон-Томпсон, який народився в Канаді.

2. Повідомлення творчої групи учнів про Канаду.

Канада – це друга за розміром країна в світі (перша - Росія). Вона розташована у Північній Америці. Її береги омивають три океани: Тихий, Льодовитий і Атлантичний. Де-не-де блищать на сонці айсберги, вражає безліч островів, озер і великих морських суден, які прибули у порти цієї незвичайної країни. А незвичайна вона хоча б тим, що до сьогодні в її лісах стоять чудернацькі тотеми – величезні стовпи, вирізьблені з суцільних дерев. На них відображені окаті чудовиська, довгодзьобі птахи і безліч різних звірів. На берегах річок можна зустріти майстерно зроблені з дерева легкі човни – каное. Це свідчить про те, що на цих землях, у долині річки Святого Лаврентія, жили індіанці. На півночі країни жили ескімоси. З них складалося населення цієї країни…

500 років тому по Атлантичному океану припливли до Канади перші європейці – французи та англійці. Вони заснували свої поселення саме на землях долини річки Святого Лаврентія та на берегах великих американських озер. Зараз тут знаходяться найбільші міста країни – Монреаль, Торонто і столиця Канади – Оттава.

У лісах Канади багато рідкісних дерев: біла ялина з пухнастою, ледь блакитною хвоєю, цукровий клен – велике дерево з маленькими листками. Тут росте і червоний клен. Його листя восени стає таким яскравим, що дерева схожі на палаючі смолоскипи. Червоний кленовий лист можна побачити і на державному прапорі країни.

3. Слово вчителя.

Сетон-Томпсон одним з перших у літературі правдиво змалював життя тварин. Якщо раніше про тварин в алегоричній, образній формі розповідали такі літературні твори, як казки, міфи та байки, то з допомогою цього письменника люди змогли прочитати про справжнє життя звірів, про їхні звички та поведінку.

Письменник, на відміну від казкарів і байкарів, нічого не вигадував, однак описував тваринний світ у такій захоплюючій формі, так цікаво й жваво, що він постав перед читачем у всій своїй природній красі й силі.

Ернест Сетон-Томпсон прожив довге життя – 86 років і помер не так уже давно, у 1946 році. Він народився в Англії, але усе його життя пройшло в лісах та преріях Північної Америки. З дитинства він дуже любив природу, ліс, птахів і звірів, сам пізнавав лісові таємниці, намагався упізнавати птахів, шукав і з великими труднощами знаходив деяку літературу про тварин.

З юних років Ернест мріяв стати натуралістом, досліджував життя птахів, змальовував їх, робив чучела. У своїй автобіографічній повісті він згадував: «Але птахи! Я віддав їм своє перше кохання! Вивчаючи їх, я забував про все на світі.» Проте батько вирішив, що його молодший син має стати художником. І Ернест серйозно взявся за роботу маляра.

Не дивлячись на бідність і слабке здоров`я, Сетон-Томпсон не зраджує свою дитячу прихильність. Він стає натуралістом, і навіть свої літературні твори письменник називає «природознавством у художній формі». За численні наукові праці Сетона-Томпсону присудили вищу нагороду США – золоту медаль «Еліот». Але безсмертну славу йому принесли оповідання про тварин. В ті часи, до Сетона-Томпсона, ніхто не писав про звірів так правдиво та яскраво, з таким глибоким знанням їх життя. Він вперше звернув увагу вчених на ретельне вивчення поведінки тварин, виступивши таким чином як дослідник-натураліст та еколог. В цій людині органічно поєдналось декілька талантів: письменника, художника і вченого. Теми для своєї творчості він черпав безпосередньо з природи, серед якої намагався проводити більшу частину свого часу. Всі свої книги він ілюстрував сам дуже характерними штриховими малюнками на полях.

Тварини у творах Ернеста Сетона-Томпсона – це істоти, близькі і рідні людині. Його герої думають, розмірковують, приймають рішення. Життєвий шлях тварин зображений так, що підкреслює їхнє благородство, мужність та властиве їм почуття гідності. Все це започатковує у читача повагу до тварин, відкриває йому такі сторони життя природи, про які він навіть не підозрював.

4. Робота над поняттями оповідання, анімалізм.

Оповідання – невеликий прозовий твір, заснований на певному епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа. Діючих осіб в оповіданні небагато, а описувані дії протікають на невеликому, обмеженому проміжку часу.

Анімалізм – художнє зображення тварин, птахів, комах, рослин, надання їм властивостей людського характеру.

Кого називають анімалістами?
Чи можна назвати Е. Сетон-Томпсона анімалістом? Чому?

5. Повідомлення творчої групи учнів про історію написання оповідання.

В основі оповідання «Лобо» лежить випадок, який трапився з письменником у 1893 році. Фітц Рандольф, один з його знайомих, запросив Сетона-Томпсона на свою ферму у Нью-Мексіку на полювання. Фермер запропонував досвідченому мисливцю угоду: Сетон-Томпсон мав поділитися своїм мисливським досвідом з місцевими ковбоями в обмін на шкури впольованих хижаків.

Долина Курумпо вважалась одним із найкращих тваринницьких районів у штаті. А там, де багато худоби, - багато вовків. Найвідомішим ватажком зграї там був величезний вовк, надзвичайно розумний і сильний. Сетон-Томпсон вирішив вполювати цього звіра.

Історія життя Лобо, розповідь про полювання на нього і є основою сюжету оповідання.

6. Словникова робота.

Нью-Мексіко – штат в Америці; Лобо - вовк; осоружний – немилий, проклятий, ненависний; свавільник – людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на думку інших; проноза – пронира, пройда, пролаза; звитяжець – переможець у бою.

Вовки – постійні герої казок. Вони зображені там хитрими й підступними. Іноді їх обдурює Лисиця.

В енциклопедії «Все про тварин» написано: «Вовки – це найбільші дикі собаки, хутро у них грубе, сірого або рудуватого кольору. Під час переслідування здобичі ці природжені мисливці збираються у зграї. Деякі люди дуже бояться вовків, їх страшного пронизливого виття і гострих зубів. Вони вірять у те, що вовки нападають на людей, хоча насправді це трапляється дуже рідко».

7. Міфологічний коментар.

Вовк – символ зла, жадібності, жорстокості, брехні, лицемірства, кровожерливості. А от у римлян та єгиптян вовк, як не дивно, був символом доблесті, честі та мужності. У багатьох міфологіях вовк асоціювався з богом війни або вождем дружини. Часто вовк є родоначальником племені. Характерний у цьому плані міф про Ромула та Рема, засновників Риму, що були вигодувані вовчицею. В біблейській традиції вовк символізував жорстокість та кровожерливість. В Євангелії від святого Матфія вовк – символ жадоби та жорстокості.

Українська казка, разом з тим, вважає вовка сміливим та небезпечним звіром, що має дар знищувати чортів. В Україні відомий також сюжет про вовкулаку (перевтілення людини на вовка).

8. Слово вчителя.

Відомо, що у письменника Е. Сетон-Томпсона виявляється досить своєрідний підхід до зображення вовків. У чому він полягає? Про це можна зробити висновок, проаналізувавши оповідання «Лобо».

9. Бесіда за змістом прочитаного.

1. Що вам відомо про Лобо? (Це був великий вовк, який став вожаком зграї.)
2. Чому люди вважали Лобо наймудрішим у зграї вовків? (Тому що це був розумний вовк, який «відчував» усі пастки й капкани та умів обходити їх.)
3. Що викликало і жах, і повагу до нього? (Його сила й розум.)
4. Що ви скажете про вовчицю Бланку? (Це була красива біла вовчиця, горда й сильна.)
5. Як Лобо ставився до неї? (Він кохав Бланку.)
6. Подумайте, чому хитрий і мудрий Лобо раптом схибив? Коли це сталося? (Бланка потрапила у капкан. І Лобо намагався всіляко їй допомогти, врятувати. Він не думав про себе. Саме тому вовк і схибив.)
7. Визначте позицію автора стосовно вовків, зображених у творі? (Автор всебічно змальовує вовків – їх хижість, ворожість і водночас природну силу, хитрість, відданість. Сетон-Томпсон закликає вчитися у природи мужності й боротьби за життя, шляхетності, самопожертви, сили духу. Лобо повчає людей цінувати життя, яке має сенс лише тоді, якщо освітлене любов`ю до іншого.)

III. Закріплення вивченого матеріалу

1. Слово вчителя.

Німецький поет Гете так писав про природу: «Природа! Ми нею оточені й охоплені – непереможно, нам ні вийти з неї, ні глибше в неї проникнути… Вона огортає людей темрявою і вічно пориває до світла. Вінцем її є любов. Тільки через любов наближується до неї». Спробуйте ж і ви наблизитися до природи й написати твір на запропоновану тему.

2. Перевірка творчих робіт на тему: «Чого навчив мене Лобо?».
3. Підсумкове слово вчителя.

Чому Е. Сетон-Томпсон так любив писати про тварин? Можливо, тому, що у світі тварин усе чесніше, справедливіше. Там немає лицемірства, підкупу, зради, зла. Там якщо борються – то виживають, якщо кохають – то назавжди.

Було б чудово, якби люди теж завжди залишалися собою, були до кінця чесними й справедливими. Можливо, ми коли-небудь зможемо оволодіти цією науковою з допомогою найкращої вчительки – Природи.

IV. Домашнє завдання.

Написати маленьке оповідання про свого домашнього улюбленця (кота, собаку, хом`яка, папугу тощо) або якусь повчальну історію про вічну й мудру природу.