Разработки уроков |
Розробка уроку зі світової літератури 6 клас
Чарльз Діккенс. «Різдвяна пісня у прозі». Переродження Скруджа як наслідок осмислення свого життя Підготувала вчитель світової літератури Донецької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 82 Негода Ольга Юріївна Чарльз Діккенс. «Різдвяна пісня у прозі». Переродження Скруджа як наслідок осмислення свого життя Мета: допомогти учням глибше усвідомити гуманістичний зміст та ідейно - художні особливості твору; розвивати навички образного та логічного мислення, артистичні здібності, естетичні смаки, пам'ять учнів; виховувати на засадах гуманістичних загальнолюдських цінностей Обладнання: портрет Діккенса, збірки його творів, ілюстрації до них; повість М.В.Гоголя «Ніч перед Різдвом», оповідання П.Мирного «Морозенко», О.Пчілки «Збентежена вечеря»; елементи костюмів та декорацій, аудіозаписи колядок, щедрівок; уривки з мультфільмів «Різдвяна пісня в прозі» та «Качині історії»; картки; каравай, цукерки, свічка, скатертина Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності Слово вчителя Герой на ім’я Скрудж добре вам відомий з мультсеріалу Уолта Діснея «Качині історії». У цих мультфільмах Скрудж МакДак – скупий і розважливий дядько чарівних каченят (уривок з мультфільму). Те саме ми бачимо й у Діккенса – герой-скнара має життєрадісного, доброго племінника. Ім’я діккенсовського містера Скруджа стало загальним ще у ХІХ столітті. Образ скупого, схожого на Скруджа, багатія є в багатьох творах світової літератури. Цікаво, чи зможе Скрудж Ч.Діккенса подолати свою непривабливу сутність? II. Основний зміст роботи 1. Вистава «Диво Різдва» Виходить Діккенс (у капелюхові-ковпаку, в білій сорочці). Діккенс: Різдво! Які це радісні дні — дні милосердя, доброти, всепрощення. Це єдині дні в усьому календарі, коли люди, наче з мовчазної згоди, вільно розкривають одне одному серця і бачать у своїх ближніх, — навіть у тих, хто не має ні грошей, ні долі, — таких самих людей, як вони самі! Увесь християнський світ возвеличує Різдво! Учень 1 На Святвечір панує казка, Та всілякі дива й пригоди... На Різдво всі погратися прагнуть, Добрі чари стають в пригоді... (М. Бойко) Учень 2 Під Різдво, коли вечерю возять Білої зимової пори, Хоч морози аж печуть, морозять — Скільки радості для дітвори! (Д. Білоус) Учень 3 Бувають дні, як одкровення Боже - Благословення зоряних небес. Коли на себе справжніх ми похожі І в нас Ісус воістину воскрес. (О. Ніколенко) Учень 4 Столетья таинства полны, И не исчезнет жизнь, покуда Есть ощущенье новизны, И удивления, и чуда. (Р. Гамзатов) Учень 5 Народився Бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. *** Тешуть теслі з срібла сани, Стелиться сніжиста путь. На тихих санях в синь незнану Дитя Боже повезуть... (Б. І. Антонич) Фольклорна група виконує щедрівки «Добрий вечір», «Нова радість стала» (аудіозапис). Діккенс: Так зустрічають Різдво в Україні та інших слов'янських країнах - хто з веселими пригодами, з чортами та відьмами, як у повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом», хто з кутею пошановує хрещення батьків («Збентежена вечеря» О. Пчілки), а хто лише сподівається нащедрувати для себе й голодної матері, як Пилипко з оповідання П. Мирного «Морозенко». У нас в Англії люди теж збираються за родинним столом, вітають один одного, смакують фаршированою яблуками гускою, пудингом, намагаються допомогти тим, хто цього потребує. Клерк: Які ми щасливі, задоволені один одним, вдячні долі! Фред: Я вірю, що Різдво приносить мені добро і буде приносити. Хай живе Різдво! Тім: Добре, що мене бачили у церкві. Я каліка, і, напевне, людям приємно, дивлячись на мене, згадувати в перший день Різдва, хто примусив кульгавих ходити, а сліпих бачити. Скрудж (у шляпі-ковпаку похмуро сидить над тарілкою): Нісенітниця! Дурниця! Бачать користі від тих святок! Я не балую себе на святках! Була б моя воля, я б такого бевзя, котрий бігає і галасує «Веселі святці!» — зварив би живцем укупі з начинкою! Окрім того, це ж даремне витрачання грошей. А що є миліше за гроші? Гроші: Так, так, ми тут! Ми володіємо усім світом, і немає нічого кращого за нас! Дух Марлі (обмотаний у простирадло): Здоров був, мій колишній компаньйон! Сидиш сам? Прибутки підраховуєш? Кажеш, що гроші - все? А я от зрозумів, що це не все щастя в житті, та тільки пізно. Ось послухай, що про тебе люди говорять. Пані Кретчитова (в капелюшку, пенсне, строгому англійському костюмі): Тільки ради такого великого свята хтось може пити за здоров'я такого поганого, скупого, злого, безжалісного чоловіка, як Скрудж. Пан з біржі: Старий скнара! Боржник Скруджа: Немилосердний! Дівчина Скруджа: Всі його величні почування потроху пожерла охота наживати гроші, вона зовсім опанувала ним. Він усе важить лише користю! Фред: Не такий приємний мій дядечко, яким міг би бути. Але ж те зло, що він робить, карає його самого! Дух Марлі (до Скруджа): От бачиш! А поглянь-но ще туди, у майбутнє (вказує на старця з бородою, нещасного, самотнього, що плаче над тарілкою). У кожного чоловіка душа не повинна бути замкнена, - треба, щоб вона завжди зустрічалася зі своїми близькими, щоб мала співчуття до інших... Скрудж (розчулений, застрашений): Страшно! Так ото таке моє майбутнє? І гроші, що я дбайливо складав, відмовляючи в усьому навіть собі, не допоможуть? Дух Марлі: Ні, за гроші не купиш ні справжнього кохання, ні справжніх друзів, ні поваги та приязні, не відкупишся і від самої смерті! Гроші: Не слухай його, брехня! Скрудж: Веди мене, куди хочеш! Коли ти хочеш учити мене, то я хочу скористатися з твоєї науки. Діккенс: Принцип Добра завжди перемагає, незважаючи на щонайневдячніші обставини і важкі перепони! Скрудж (веселий, привітний): Я почуваю себе легким, як пушинка; щасливим, як янгол; веселим, як школяр; у мене аж голова крутиться... Ой, який же я щасливий! Як я не розумів раніше, що добре слово, привітний усміх грошей не коштує; але часом добре слово - дорожче нам за великі кошти! Гроші (ображено): Нас зневажають! Діккенс: Ось так Скрудж став таким добрим другом, добрим господарем і доброю людиною, що навряд чи й знайдеш другого такого у доброму старому Лондоні або в якому іншому доброму старому місті в доброму старому світі. Але все це казка. Проте я вірю і маю намір вселяти людям віру в те, що на світі існує прекрасне. 2. Глядачі-учні, які не були задіяні у виставі, виступають у ролі театральних критиків Інтерактивна вправа «Мікрофон»: - Хто з акторів був найпереконливішим, добре впорався із завданням? - У кого кращий костюм? Слово вчителя Порівняйте інсценівку акторів-учнів із мультиплікаційними персонажами. (уривок з мультфільму). - Хто, на ваш розсуд, краще передав основну думку твору видатного письменника? 3. Метод «Прес» Міні-дискусія про роль грошей у житті людини за таким початком: - Я вважаю, що без великих грошей ніякого успіху в житті не досягнеш... 4. Інтерактивна вправа «Займи позицію» На дошці написано: Щастя — це… гроші, багатство, золота здоров'я, друзі, рідні, слава, влада середина любов, можливість займатися улюбленою справою (Учні піднімають відповідні картки, обґрунтовуючи свій вибір). Слово вчителя Ч.Діккенс у своїх «різдвяних» творах реалізує сюжети про духовне очищення, спасіння, переродження людини, що втратила подобу Божу. Це цілком відповідає святу Різдва, яке завжди пов’язувалося з чудом, спасінням, даром. Письменник щиро вірив у можливість перетворення «мертвої» душі на живу, вважав, що «кожна християнська душа, роблячи навіть у найскромнішій царині, вважатиме своє земне життя занадто швидкоплинним для безмежних можливостей добра». - Ой, що це? Дивіться, діти: засяяла символічна перша зірочка (запалює свічку). - Про що вона сповіщає всьому людству? - У цей вечір господиня застеляла стіл білою скатертиною та пригощала всіх, хто приходив (учитель пригощає дітей). - Трішечки залишаємо на столі, щоб духи могли вночі прийти на вечерю… III. Домашнє завдання Написати твір-роздум «Що в житті людини найцінніше?» (за повістю Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі») IV. Оцінювання V. Підсумок уроку | |
Категорія: Разработки уроков | Дата: 15.10.2014 | |
Переглядів: 4150 | |